Картина маслом
Як відомо, чудеса трапляються. Головне - їх помічати. Оскільки в передноворічний період ймовірність незвичайного різко зростає, тут варто бути особливо уважним. Ми про це пам'ятали, коли подорожували по віртуальному художньому музею. І наші надії на диво збулися! Ми виявили портрети, що дуже нагадують відомих на факультеті персонажів. Більш того, до них додавалися і спогади сучасників. Так що ми змогли дізнатися чимало цікавого про життя і характер наших героїв ...
Полотно 16-го століття. Французький лицар барон Віктор ШинкарЗа свідченнями сучасників барон відзначався чудовою пам'яттю. Завжди точно пам'ятав, хто з його воїнів пропустив заняття зі стрільби з лука і фехтування на мечах. І коли наставав момент видачі винагороди, прогульники гірко шкодували про свої гріхи.
Але свідки стверджували, що після боїв учні щиро дякували йому за вимогливість. Зрозуміло, тільки ті, хто залишився в живих.
Портрет кінця 17-го століття. Бравий англійський офіцер Серж ПічКажуть, він був неперевершеним математиком. І не тільки краще всіх рахував кількість пляшок з напоями, але й у вільний час віддавався вправам в диференціальному обчисленні.
Його товариші по службі, навіть розпрощавшися з сером Пічем, частенько згадували лекції, які вони слухали за кухлем темного елю. «Розуміли ми мало, - писав приятель Сержа, - але відчували, що математика - велика наука».
Картина другої половини 18-го століття. Французький аристократ граф Верб ЖукоЗнавець мистецтв і тонкий поціновувач прекрасного. Близькі розповідали, що він і сам не цурався літературних спроб, котрі дуже цінувалися дамами, що виявляли до нього прихильність.
Однак справжньою пристрастю графа були дослідження в галузі криптографії. Свої найбільш потаємні думки він кодував особисто винайденим шифром, який і по цю пору не розкритий. Це, на жаль, затримало розвиток криптографії майже на два століття.
Картина початку 19-го століття. Англійський лорд Віллі ГаврСучасники розповідали про нього, як про людину настільки ж видатних здібностей, як і складного характеру. Проте, на службі він здобував безліч регалій, що і зобразив автор портрета. Хоч тут і не видно перстень з таємничими буквами «АТЗ», які так інтригували сучасників.
При всій блискучості стилю, слід відзначити, що художник не розгледів за холодним поглядом лорда гарячу душу дослідника, який вже в ті часи розмірковував про природу електрики.
На превеликий жаль, наступного дня ми виявили в віртуальному музеї повідомлення "404 Not Found" у зв'язку з переїздом експонатів на поки що не відомий нам сервер. Але ж так хочеться повніше перевірити гіпотези щодо схожості описаних персонажів з деякими професорами факультету «КТС»!. Може ви нам в цьому допоможете?
