Кафедра ЕОМ
ДНУЗТ
Університет →Факультет →
Олексій Заєць
Олексій Петрович Заєць серед викладачів кафедри ЕОМ виділяється не тільки поєднанням молодості та практичної кваліфікації (крім роботи в ДІІТі він обіймає одну з керівних посад в IT-підрозділі найбільшого банку. Студенти цінують його вміння доступно доносити непростий матеріал, а також позитивність і доброзичливість, приправлені харизматичністю. Крім того, він активно спілкується в професійному середовищі, отже, як нині кажуть - «в тренді». Отже, думка Олексія Петровича про проблеми й перспективи нинішньої IT-освіти, сподіваємося, буде цікава для багатьох. Тим більше, що питання для цього інтерв'ю готували самі студенти
Чому Ви свого часу обрали саме ДІІТ?
Коли я обирав майбутню спеціальність, популярність набирав напрямок інформаційної безпеки, який на той час було представлено всього в декількох ВНЗ нашого регіону. Звичайно після Ліцею інформаційних технологій місцем для продовження навчання за замовчуванням був ДНУ, але на той момент там ще не було сформованої спеціальності з інформаційної безпеки. І, порадившись з фахівцями у сфері ІТ, я обрав навчання в ДІІТі.

Чи не доводилося шкодувати про свій вибір?
Звичайно, під час навчання емоції траплялися різні: вчитися було непросто, особливо на тлі друзів з інших університетів. У ДІІТі доводилося займатися та у свята, і в будь-яку погоду, і навіть коли у всьому місті не було води :). Але з часом в пам'яті залишилися тільки позитивні моменти. Навіть найбільш непрості ситуації, коли зустрічаємося з друзями, згадуємо з посмішкою.

На якому курсі почали працювати та що стало першою "cерйозною роботою"?
З першого курсу, як і більшість студентів, яким потрібен був підробіток, займався дрібним ремонтом ПК, налагодженням і встановленням ПЗ і обладнання. Курсу з третього почав розробляти web-сайти та програми. Офіційно вже на четвертому курсі влаштувався спочатку лаборантом на кафедрі ЕОМ, а через пів року перейшов в наукову лабораторію при кафедрі розробником системи контролю для сортувальних станцій. Після університету першу серйозну офіційну роботу отримав у великій компанії, яка займалася розробкою і інтеграцій ПЗ для промислових підприємств.

Скільки Ваших однокашників працюють нині за фахом?
Безпосередньо за фахом Кібербезпека працюють тільки кілька людей, але якщо брати сферу ІТ в цілому, то практично всі. Зокрема влаштувалися програмістами, системними адміністраторами, тестувальниками ПЗ.

Розкажіть про перші труднощі в роботі викладача, чому на це зважилися, як пройшло ваше найперше заняття?
До викладацької діяльності я долучався поступово: ще в магістратурі мені запропонували провести курс з системного адміністрування в одному з приватних навчальних центрів нашого міста. Потім підміняв кілька разів викладачів нашої кафедри. Під час навчання в аспірантурі допомагав проводити практику з геоінформаційних систем Олегу Йосиповичу Єгорову. Саме цей курс став першим, який я почав офіційно викладати в університеті. Тому якихось труднощів з початком кар'єри викладача, не виникло. І перше заняття нічим особливим не запам'ятався, окрім хвилювання :)

Чи можете виділити найважливіші предмети при навчанні на кафедрі?
Вважаю, що неправильно виділяти важливі предмети, точніше робити це за студента. Непотрібних предметів не буває, але і вивчити всі глибоко теж неможливо. Тому єдиним виходом бачу поділ в рамках спеціальностей на групи за інтересами студентів і впровадження альтернативних предметів. Наприклад, студенти, які хочуть займатися безпекою web-додатків, будуть поглиблено вивчати web-технології, бази даних і предмети інформаційної безпеки, в той час, як курс мікроконтролерів і апаратного забезпечення для них буде оглядовим при його здачі в мінімальному варіанті.

Чи є предмети, які, як Ви вважаєте, могли зжити себе?
Так може статись із будь-яким предметом, якщо його не актуалізувати. Тому викладачі повинні стежити за розвитком технологій, а їм на допомогу потрібні фахівці з провідних ІТ компаній, яким не байдужа освіта і кваліфікація їх майбутніх співробітників.

Чи можете порекомендувати нинішнім студентам залишитися працювати на кафедрі, щоб підтримувати "вогнище"?
Не всіх сучасних випускників ІТ-спеціальностей робота в ВУЗах, на жаль, може зацікавити. Але мені б хотілося, щоб студенти думали не тільки про найближче майбутнє, а й на перспективу. Ті хто буде працювати за фахом, рано чи пізно можуть зіткнуться з проблемою відсутності кваліфікованих кадрів, і все одно будуть розв'язувати цю проблему, витративши на це багато сил і часу. Так чому не зробити це у відповідний час і в потрібному місці? Якщо докладати незначні зусилля, витративши пару годин на тиждень, можна не тільки "підтримувати вогнище", а й домогтися істотного прогресу для себе. Навіть фахівці з високим рівнем завантаження або ті, хто невпевнено себе почувають в ролі викладача, теж можуть взяти участь: виконувати рев'ю навчальних планів і вносити пропозиції по їх актуалізації, проводити разові лекції або семінари, курирувати наукові або дослідницькі проекти, залучатися в журі конкурсів або олімпіад.

Наскільки перспективним Ви бачите сьогодні вищу освіту в Україні?

У поточному форматі для ІТ спеціальностей перспективність не надто висока. У той час, як в Європі і США університети задають тренд технологіям і розвивають галузь, ми, на жаль, навіть не встигаємо за потребами ринку. Сам термін "вища освіта" вже у багатьох асоціюється з бюрократією, чимось нудним, обов'язковим і марним. Але при всіх проблемах в нашій країні продовжують з'являтися талановиті фахівці, а попит на наших випускників у світі тільки зростає. Вищої освіти в Україні однозначно потрібна модернізація, але її не варто чекати від міністерств або закордонних фондів. Її потрібно починати на місці самостійно.

Наскільки перспективним вважаєте саме ДІІТ, що порадите викладачам і керівництву, щоб університет не просто залишився на плаву, а ще й процвітав?
У порівнянні з іншими вищими навчальними закладами нашого регіону у ДІІТу багато чеснот, які можуть стати його конкурентними перевагами. Наприклад, хороша технічна база в комп'ютерних класах і наукових лабораторіях, комфортне студентське містечко з гуртожитками та спортивними спорудами. Але для створення навчального закладу, який би задовольняв потребам сучасного ІТ освіти, звичайно ще потрібно докласти багато зусиль. Я б рекомендував звернути увагу на наступні напрямки діяльності: просування бренду університету і вищої освіти в цілому; залучення, а також підвищення компетенцій та рівня мотивації молодих викладачів; лібералізація правил щодо студентів; оптимізація внутрішніх процесів (усунення непотрібної роботи та бюрократії); залучення інвесторів для виконання досліджень.

Чого, на Вашу думку, зараз не вистачає студентам? Що можете їм порадити?
Головне, щоб хотілося порадити студентам - це раніше визначитися зі своїм майбутнім. Якщо з'явиться визначеність в інтересах, то з'явиться і мотивація, захопленість улюбленою справою. Потрібно максимально ефективно використовувати час і можливості від навчання в університеті, тому як пізніше, працюючи в компаніях, цього часу у вас буде ще менше і відповісти на ваші запитання, можливо, буде нікому. Сучасний темп розвитку технологій такий, що поки студент отримує якісь знання - вони вже застарівають, тому найважливішою навичкою вважаю самоосвіту.
НОВИНИ ТА ПОДІЇ
Дніпровський національний університет
залізничного транспорту
імені академіка В. Лазаряна

49010, Україна, м. Дніпро
вул. Лазаряна, 2
Тел. +380-56-373-15-05, +380-56-793-19-00
E-mail: [email protected]

Завідувач кафедри, доктор технічних наук, професор
Жуковицький Ігор Володимирович
Тел. (+38056) 373-15-89, E-mail: [email protected]
© 1965 - 2024  Кафедра ЕОМ ДНУЗТ ДІІТ