Як потрапив на факультетНезадовго до закінчення школи ми з двома товаришами взяли участь в олімпіаді з математики, яку проводив Харківський авіаційний інститут. З одним з друзів набрали найвищі бали та були зараховані на спеціальність «Комп'ютерні та інтелектуальні системи та мережі». А вступати все-таки поїхали до ДІІТу і за конкурсом. Зараз іноді думаю - які божевільні! ;). Але ніколи не шкодував про це рішення.Як став викладачемПісля захисту диплома вступив до магістратури. Це був перший рік, коли приймали студентів за нашою спеціальністю. Потім, до речі, магістерська робота вилилася в главу моєї кандидатської. Паралельно я працював на кафедрі: спочатку старшим лаборантом, потім завлабом, науковим співробітником, потім асистентом, старшим викладачем, тепер ось — доцент і замдекана. Все, здається, посади перепробував ... крім зав. кафедри. І курсів теж довелося викладати багато - напевно більшу частину всього, що у нас читається.Про ставлення до студентівЯ завжди вважав, що найцінніше - отримати результат самостійно. Тому, якщо бачу, що людина сама може знайти відповідь, нізащо не підкажу. Що стосується вимогливості, то, повірте, п'ять років тому я був набагато жорсткіше. Це властивість типу (по соціоніці я «Горький», «дама пентаклей»). До речі, соціонічні типи на автоматі визначаю для більшості студентів, хоча і не без помилок, звичайно. Допомагає: розумієш, чого не можна чекати від людини. Але ж і для мене самого теж діють обмеження мого соціонічного типу.Про наукову роботуВ дисертаційній роботі я розв'язував проблему точності регулювання швидкості вагонів в умовах ненадійної роботи датчиків. Зараз продовжую займатися автоматизацією технологічних процесів на станціях - це напрямок нашої кафедри. Зокрема, працюю над оригінальним точковим датчиком швидкості з використанням ІК-оптоелементів. У науці мене приваблює можливість виконати скрупульозну, складну, тривалу роботу та отримати практичний результат, який заслуговує на визнання.Про проблеми працевлаштування для випускниківЯкщо розуміти нашу спеціальність вузько - з ухилом в схемотехніку, то знайти роботу нелегко. І вона не дуже оплачувана. Звичайно, «поруч» є адміністрування мереж. Багато моїх однокашники «перебігли» в програмісти. Сам я крім роботи на кафедрі керую відділом розробки програмного забезпечення фірми, яка працює в царині автоматизації технологічних процесів. До речі, зараз такий період: студенти менше стали шукати хоч якусь роботу близько комп'ютерів. Звичайно, починати працювати корисно, головне, щоб це допомагало опанувати спеціальність в широкому сенсі - як платформу.Про захопленняЯ з родини військового. У дитинстві довелося чимало поїздити. Довго жив в Забайкаллі. Там чудова природа. Напевно, з тих років люблю бродити по лісі. Люблю постріляти з пневматичної зброї по мішені. Це теж з дитинства, коли все життя поруч зі зброєю.
Я не меломан і не великий любитель художньої літератури. Технар. Соціонікою, щоправда, захоплювався - частково з практичних міркувань. Ось програмувати або паяти «на коліні» - це моє.