Кафедра ЕОМ
ДНУЗТ
Університет →Факультет →
Андрій Устенко
Андрій Борисович — яскрава особистість на кафедрі ЕОМ. Студенти його знають як лектора, що вміє підтримувати живий інтерес аудиторії, а також як доброзичливого педагога та завжди цікавого і позитивного співрозмовника. Колеги цінують в ньому м’який гумор і невичерпну енергію, яка часто спрямована на удосконалення життя кафедри. Бо саме кафедра ЕОМ, як він визнається, уже близько півсторіччя лишається мало не найбільшою любов’ю в його житті. Відповіді на наші запитання Андрій Борисович скомпонував у невеличку розповідь про себе.
СтудентДо університету я вступив на факультет «Обчислювальної техніки» ДІІТу, виходячи із перспективності майбутньої спеціальності. З дитинства була досить абстрактна мрія стати вченим фізиком, але батько — авторитетний інженер — підштовхнув в бік конкретності. Тоді я ще не усвідомлював, що мені, гуманітарію за складом, не завжди буде комфортно у царині, де вкрай важливе глибоке розуміння технічних деталей. Але запасу знань і природної пам'яті та кмітливості вистачало, щоб учитись на відмінно.

При цьому головним чинником драйву було активне студентське життя, де я зазвичай виступав як організатор та натхненник. Студентські друзі, серед яких моя дружина, і зараз зі мною. А ще мені дуже пощастило на вчителів: викладачі кафедри ЕОМ старшого покоління майже без виключень відрізнялись інтелігентністю та відданістю справі. Отже, одержати запрошення викладати на цій кафедрі було за щастя, особливо тому, саме робота викладача найбільше пасувала властивостям моєї вдачі.

Мабуть, не буду оригінальним, якщо пораджу в студентські роки не замикатись лише на формальному навчанні та зароблянні грошей. З часом набагато важливіше виявляться і ваші яскраві враження від спілкування, і той живий досвід, який ви отримаєте, примірюючи до себе різні аспекти професії. Слава Богу, нині IT-сфера дає змогу знайти саме комфортну для вас роль. І в житті це буде дуже важливим.Викладач Люди — особливо молоді — завжди цінують щире доброзичливе відношення. А якщо це доповнюється спільною творчістю, то стає величезною цінністю. Таке найбільш яскраво проявилось для мене, коли майже з десяток років керував студентським творчим колективом «Бригада ВоТ» (на кшталт СТЕМу). Тодішні студенти, яким зараз уже біля 45-50, лишаються моїми кращими друзями. З кимось із них потім судилось десятиріччями плідно працювати пліч-о-пліч. А надалі за багато років роботи на кафедрі були і яскраві вечори відпочинку та КВНи, і зустрічі студентів з викладачами та сумісні виїзди на природу, і сайт «КіберАкадемія» - все це під маркою «жителі кафедри ЕОМ — разом».

Для мене і зараз проведення лекцій найбільше схоже на виступ на сцені. Мабуть, звідсіля такі «фірмові» елементи як перерва на вірші та імпровізований есе про якийсь незвичний погляд на життя. До речі, я ніколи не знаю точно, що і як саме буду говорити. Це зветься «бути в потоці» - коли те, що ми звикли називати особистістю, якби й непричетне...

І я б ризикнув порадити: шукайте для себе цього досвіду — коли ви просто дієте, відключивши контроль і не боячись схибити. Це буде суто ваше, індивідуальне за формою, але ви його впізнаєте. І це стане надійним індикатором: ви робите саме, для чого призначені...ПроєктиНіколи не змінюючи рідній кафедрі та викладанню, примудрявся постійно реалізовувати якісь проєкти «на стороні». Тут були розробки інформаційних систем (АРМи для сортувальних станцій та локомотивних депо, а потім сервер застосувань рівню локомотивного господарства Укрзалізниці). І такий досить екзотичний проєкт як міська комп'ютерна газета ComputerCity (туди писали популярні статті багато викладачів нашої кафедри). І — мабуть, найбільш значущий для мене випадок — інформаційний сервіс із відстеження руху вагонів клієнтів залізниці територіями 16 країн. Останній проєкт, якому уже майже 20 років, допоміг зняти напругу щодо заробляння грошей, отже нині можу собі дозволити викладати в ДІІТі виключно для задоволення та самореалізації).

Мені завжди доводилось виступати в цих проєктах в ролі організатора, спираючись на відносно невелику команду виконавців, опікуючись постановкою задач, а також, що дуже важливо, налагоджуючи позитивну взаємодію із замовниками та клієнтами. Здебільшого це вдавалося. І для мене особисто — перш за все внаслідок інтересу до людей, з якими взаємодіяв, внаслідок поваги, а часто і щирого захоплення їх талантами та здібностями.

Мабуть, такий стиль сформувався інтуїтивно. Але нині я знаю, як тут діяли програми моєї власної вдачі. І це велика перевага — розуміти, як саме ти «влаштований» та використовувати це на користь життю — і власного, і тих, хто поряд...Про особистеМабуть, я щаслива людина. Маю улюблену роботу, сім'ю і багатьох друзів, серед яких завжди є і мої учні та студенти. А ще — свободу робити саме те, що дає драйв. На щастя цього в моєму житті досить багато.

Мені завжди було вкрай цікаво досліджувати, як все влаштовано в цьому світі — від фізики та метафізики до закономірностей людських відносин. Із сотнями прочитаних книг та філософських обговорень картина змінювалась та уточнювалась. А потім ще й доповнювалась внаслідок «прокачки» інтуїції, якою теж десятиріччями займався цілеспрямовано.

Але, мабуть, зараз мені більше цікаві не стільки знання про життя, скільки власно життя, де ти більше дієш, ніж розбираєшся й усвідомлюєш. І тут всі твої власні надбання — від поезії до розуміння законів розвитку, від практичної психології до інтуїтивних одержань — стають просто інструментами, які самі лягають до рук в потрібний момент. Чи виходить все бездоганним? Звичайно ж ні! Але така гра надихає, а натхнення — це для мене, мабуть, найбільша цінність.

Завжди шукайте в житті своє натхнення!
НОВИНИ ТА ПОДІЇ
Дніпровський національний університет
залізничного транспорту
імені академіка В. Лазаряна

49010, Україна, м. Дніпро
вул. Лазаряна, 2
Тел. +380-56-373-15-05, +380-56-793-19-00
E-mail: [email protected]

Завідувач кафедри, доктор технічних наук, професор
Жуковицький Ігор Володимирович
Тел. (+38056) 373-15-89, E-mail: [email protected]
© 1965 - 2024  Кафедра ЕОМ ДНУЗТ ДІІТ