Давай послідовно. Де був, як там опинився, скільки тривало твоє відрядження?
Я побував в місті 兰州 (Ланьчжоу провінція Ганьсу). Потрапив туди можна сказати випадково: один з моїх одногрупників розповів про можливості стажування в Китаї та запропонував піти з ним. «Ну, чому б і не спробувати» - сказав я собі. Так і потрапив в програму стажування, яка тривала 10 місяців.

Яке загальне враження. Цікаво? Важко? Корисно?
Навчання в Китаї була цікавим. Попри те, що мова досить складна і вимагала багато часу і зусиль, вчитись було весело. Іноді траплялися складності на іспитах, оскільки китайська мова складається з двох абсолютно не схожих складових, - ієрогліфів і їх вимови. Тому часто на іспиті, на якому треба писати виключно ієрогліфами, учні не могли їх пригадати, хоча пам'ятали вимову і значення слова.

Чи багато вчиться іноземців? Як до них ставляться? Як вирішується мовна проблема?
Іноземців досить багато із різних країн, наприклад: Сирія, Уганда, Індія, Італія, Іспанія, Єгипет і т.д. Ставлення дуже гарне, китайці гостинні та завжди раді поспілкуватися з іноземцями. А ось з приводу мовної проблеми ... Відразу після прильоту до Пекіна, ми намагалися дізнатися дорогу і, як виявилося, майже ніхто з китайців не знає англійської. В університеті викладачі, які спілкуються з іноземними студентами, всі розмовляють англійською. Звичайно, хто краще, хто гірше, але в цілому рівень їх англійської досить високий.

Яке враження про рівень підготовки в зіставленні з нашим?
Рівень підготовки високий і до навчання китайці ставляться дуже серйозно, майже всюди, на території університету можна зустріти студентів із підручником. Вони постійно вчать, і наскільки я зрозумів весь принцип навчання - в зазубрюванні інформації. У нас же навчальний процес залишає простір для імпровізації.

Чи насправді китайські студенти настільки працелюбні?
Це дійсно так: китайці дуже багато працюють і навчаються. У них навіть немає такого як у нас, коли студент захворів і через це пропустив заняття. Також поважною причиною для пропуску занять не є якісь сімейні проблеми, свята, природно якщо вони не на рівні державних. Мені довелося більш старанно вчитися, менше пропускати заняття, тому що там з цим дуже строго, хоча іноземним студентам робили потурання.

Які враження від країни? Від міста, де навчався? Що здивувало?
Вражень маса, все і не передати. Місто, в якому я навчався, за мірками Китаю не дуже велике, але для України - величезне. Ще під час поїздки в Ланьчжоу звернув увагу на масштаби будівництва: тут будуються цілі житлові масиви. А по приїзду мене здивувала місцева кухня і, якщо можна так висловитися, «культ їжі». Коли прислухаєшся до того, про що говорять китайці, то розумієш: більшість часу вони присвячують розмовам про їжу. Ну і бачив цілі вулиці, на яких продавали виключно всілякі страви місцевої кухні. Також порадувала китайська залізниця, яка знаходиться на дуже високому рівні.

Чи змінилося щось після поїздки у світогляді, в ставленні до рідних місць?
Принципово на мене поїздка не дуже вплинула, хоча принесла масу вражень і залишиться в моїй пам'яті на все життя. Світогляд не змінився, хоча природно після побаченого хотілося б щоб Україна досягла й обігнала Китай в розвитку. Як то кажуть, «добре там, де нас немає» - так нумо зробімо добре там, де ми є!

Як зараз йде твоя підготовка до захисту диплома?
Підготовка йде на повну. Хоча іноді виникають труднощі, я з ними справляюся, а якщо не вдається, то мене направляє Юрій Іванович Хмарський. Робота досить цікава. Хотілося б більш масштабного проєкту, але на жаль часу для реалізації не так вже й багато. З приводу взаємодії можу сказати, що Юрій Іванович допомагає як може, але при цьому не робить роботу за мене. Також я прислухаюся до його досвіду. Думаю, Юрій Іванович викликає у всіх студентів глибоку повагу, особливо у тих, хто робив дипломні проєкти під його керівництвом.

Що побажаєш тим, хто зараз навчається на кафедрі ЕОМ в ДІІТ?
Побажати я можу тільки наполегливого навчання і терпіння. Слухати викладачів і вчитися поки вчать, тому що після закінчення університету доведеться шукати роботу і там вже все треба робити самому. А самому вчити щось набагато важче, ніж коли тобі підносять готову і впорядковану інформацію. У будь-якому випадку бажаю всім студентам успішного навчання, а викладачам - тямущих студентів.