Кафедра ЕОМ
ДНУЗТ
Університет →Факультет →
Ростислав Решетняк
На факультеті він для всіх - Ростик. Усміхнений, рухливий, чуйний. А ще - безумовно талановитий програміст з чималим досвідом вирішення практичних завдань. Сьогодні Ростислав уже бакалавр за спеціальністю «Програмна інженерія», хоча починав вчитися на комп'ютерного інженера. Тим цікавіше почути його думку про навчання IT-шників в ДІІТі.
В період навчання ти, на відміну від багатьох студентів, не поспішав влаштовуватися на роботу. Чому? Чи виправдав себе такий підхід?
Працювати та одночасно вчитися в ДІІТі складно, оскільки платити тут не вийде, доведеться все здавати і вчити. З іншого боку, роботодавці зазвичай хочуть, щоб ви працювали 30 годин в тиждень, а це значить - по 6 годин в будні. Краще повноцінно вчитися з 1 по 3 курс, заробити ім'я та потім вже можна «стріляти очима» викладачам, навіть якщо не ходив на лекції весь семестр. Не можу сказати, що багато втратив, не влаштувавшись працювати на 2-3 курсі. Все одно в професійному плані ви будете проходити ті самі етапи в зростанні зарплати та різниця буде не суттєва.

Під час навчання у тебе були практичні завдання, які серйозно стимулювали розвиток як фахівця?
Мені довелося попрацювати над завданням розпізнавання номерів залізничних вагонів з використанням сучасних методів машинного навчання. Це був цікавий досвід, оскільки доводилося багато вчитися, читати наукові статті та реалізовувати нестандартні інженерні рішення, а потім випробувати їх в тому числі прямо на залізничній станції. Для себе я зрозумів, що навіть якщо ти працюєш один, важливо активно використовувати тестування ПЗ. Це дуже спрощує процес розробки.

І ще в тебе були досягнення в розробці комп'ютерних ігор ...
Так, мені пощастило взяти участь у двох геймджемах, де за 48 годин потрібно створити свою гру. І на обласному етапі Gloabal Game Jam 2020 наша команда перемогла в номінації "краща монетизація". В цьому випадку мені довелося зібрати команду, мотивувати хлопців, придумати ідею, і звичайно реалізувати її. Коли після 26 годин програмування ви білдите свій додаток перший раз в о п'ятій годині ранку і воно-таки запускається - вашої радості немає меж. Все найскладніше позаду, а попереду останній ривок - захист проєкту. Це було вперше в моєму житті, коли довелося програмувати 36 годин поспіль. Я зрозумів, як важлива командна робота та командний дух. Без команди у мене нічого б не вийшло.

Які навчальні курси тобі найбільше допомагали в роботі?
Можу виділити курси «Проєктування компонентів» - його в мене читав викладач, який працює в кампанії Apriorit. Він розповідав нам як проєктувати системи, розбивати їх на компоненти, як працювати з фабриками та мікросерсвісами; «Теорія інформації та кодування» - цей курс допоміг мені розібратися, як кодується інформація, як в наших комп'ютера представляється відео, зображення, звук, архіви; «Менеджмент програмного забезпечення» - мене дуже здивував цей курс, в тому плані що він абсолютно новий і побудований на реальних методах, які застосовуватимуться в IT- компаніях.

У тебе чимало знайомих в інших вишах. З огляду на твій досвід і їх бачення - як оцінюєш сильні та слабкі сторони IT-освіти в ДІІТі.
З плюсів. По-перше, хороша математична база: у нас є кафедра прикладної математики, де тебе можуть навчити вирішувати розв'язувати математичні задачі. По-друге, наявність фахівців, які практикують: у нас деякі лекції ведуть фахівці з ПриватБанку та Apriorit. З мінусів. Складно вчитися, оскільки викладачі дуже вимогливі.

Якби зараз довелося вибирати університет, змінив би рішення? Чому?
Ні, я не шкодую що прийшов до ДІІТу. Тут у мене була насичене студентське життя: я грав в КВК, брав участь в концерті «Студентської весни» в студентській весні, брав участь в олімпіадах з програмування, ходив в клуби тощо. У ДІІТа своя атмосфера, якої немає в інших вишах, бо тут всі вчаться разом (в тому ж університеті Гончара корпуси розкидані по місту), і ти можеш звернутися по допомогу не тільки до своєї кафедри. Наприклад, у нас на кафедрі був викладач, який ставив складні питання на захистах лабораторних робіт. Дуже часто ми не могли знайти на них відповіді, і тоді ми ходили на кафедру ТОЕ де, у нас були колись лабораторні, і там тероризували лаборанта. Сподіваюся, він нас простить :).

Що тебе приваблює в професії зараз. У чому бачиш свою перспективу?
Зараз я займаюся геймдевом. У цій роботі мене захоплюють різноманітність завдань на відміну від Web і Enterprice, де всі завдання вже стандартизовані. Також для мене це можливість не тільки кодувати, але і керувати командою, створювати власні проєкти та втілювати свої мрії в реальність.

Що можеш побажати тим, хто надходять на наш факультет?
Хочу побажати їм не гнатися за заробітком і не йти працювати з першого курсу. Проживіть свою молодість - вона у вас одна. Попереду чекають ще багато перемог, звань, досягнень, і високих зарплат. Все буде у свій час!

По секрету ми дізналися, що актуальна мрія Ростика - створити власну успішну гейм-студію. У нього дійсно є для цього передумови: в першу чергу — готовність і вміння швидко освоювати нові програмні технології, а також знаходити та мотивувати співробітників. Щиро бажаємо йому успіхів. Сподіваємося, що в майбутньому із задоволенням розважимося іграми, на яких буде стояти його широко відома торгова марка :)
НОВИНИ ТА ПОДІЇ
Дніпровський національний університет
залізничного транспорту
імені академіка В. Лазаряна

49010, Україна, м. Дніпро
вул. Лазаряна, 2
Тел. +380-56-373-15-05, +380-56-793-19-00
E-mail: [email protected]

Завідувач кафедри, доктор технічних наук, професор
Жуковицький Ігор Володимирович
Тел. (+38056) 373-15-89, E-mail: [email protected]
© 1965 - 2024  Кафедра ЕОМ ДНУЗТ ДІІТ