Розкажи про себе
Привіт всім! Мене звуть Альбіна і я вже на 4-му курсі за спеціальністю «Кібербезпека». У 2017 році, - а це здається зовсім недавно, - я вступила до університету. На той момент навіть не знала, що буду Кібербезпечником. Все склалося, як доля веліла. Хоч я і творча натура, і за спиною моєї явно не кібербез, але навчання тут зробило мене щасливою - це безперечно.

Перші враження
... Коли вперше потрапила до університету, він здавався величезним. Я взагалі важко запам'ятовую дорогу, а в ДІІТі дуже легко заблукати, якщо ти новачок) Пам'ятаю, перший тиждень викладачі допомагали першачам знаходити аудиторії і це дуже мені сподобалося. Я просто стежила, куди ведуть, і відразу все знаходила))) Крім цього мені сподобалася наша кафедра, - що можна посидіти в холі і ще парту присунути, щоб щось написати. На інших кафедрах я такого тоді не бачила. Тільки на УПП нещодавно сидіння з'явилися, але вони і поряд не стоять з нашою затишною кафедрою!

А щодо саморозвитку?
Ну, це така складна штука і нестабільна (принаймні для мене). Починаючи зі шкільних років я захоплювалася малюванням і музикою. Встигла пограти на піаніно і бандурі, помалювати в художці, походити на комп'ютерну графіку) Як прийшла до ДІІТу, ще рік ходила на музику, але було дуже складно здавати іспити і там, і там. Пам'ятаю смішний момент, коли здавала іспит в музичній школі і в університеті в один день (мало не запізнилася на іспит з історіі). На другому курсі вирішила трохи відпочити і відклала всі свої творчі заняття, але зараз цей шлях триває. На 3-му курсі я почала замислюватися про те, що потрібно розвиватись в професії. У кібербезпеки я себе не бачу, але ось спробувати Freelancer Graphic designer зважилася. Я записувалася на різні марафони: по акварелі, по векторному персонажу, недавно для себе відкрила растровое малювання в телефоні (хоча я спочатку не вірила, що від руки на телефоні можна щось малювати). Мені здається, якщо людина прагне зробити своє життя кращим вона доб'ється всього, але от коли саме? ... це вже справа величезної праці і часу.

Улюблені викладачі ♥
З вчителів на першому курсі запам'ятався Павло Вікторович Івін. Я довгий час не могла зрозуміти, чому до нього студенти тягнуться і ніколи сумними з його пар не виходять) Але потім, зрозуміла, що людяність тут головний фактор. Також у нас викладав Микола Борисович Бєляєв. Прекрасний «дідусь», який розповість цікаві історії і факти, завжди нагадає, що їсти на перерві треба обов'язково з чайком)) Вчителів я пам'ятаю не по предметам, а по їх доброті і посмішкам. Таких на кафедрі багато. Іноді здається, що викладачі налаштовані занадто жорстко, але найчастіше це або від прагнення навчити, або просто якісь їхні людські обставини. Мені здається, у нас немає поганих викладачів, все в стараются в міру сил, тому любіть їх ♥.

Знання в університеті
Всім відомо, що в університеті дають основи, базу. Багато моїх одногрупники на співбесідах вже стикалися з таким: роботодавець питає прості речі з мереж або захисту інформації, які ти обов'язково повинен знати. Звичайно, напружує, коли не бачиш застосування багато чому з того конкретного, що ти вчиш. Але у звички освоювати нові знання також є своя цінність. Ті, хто хоч якось намагаються вчитися в університеті, мене зрозуміють. Тут тебе вводять в потік інформації і постійного навчання. Не буває такого, щоб студент місяць нічого не робив, а потім бац і зробив. Ні і ще раз ні! Величезна перевага, що в університеті виховують вміння вчитися і з викладачем і самостійно. Завдяки цьому ми легко освоюємо нові професії або продовжуємо поглиблено вчитися в цій сфері.

Змінила б щось в сфері освіти університету?
Базу в університеті дають хорошу - це точно. Багато хто хоче сучасності знань і легкого навчання, і в цьому величезні дисонанси викладачів і студентів. Бувало руки відвалюються від писання на папері. Іноді незрозуміло, про що розповідають, тому що ти цього не бачиш, або просто сухо і тільки теорія. Є багато нюансів. Мені здається, якби університет добре фінансували, то ДІІТ з легкістю показав би багато приладів у дії. Думаю, багато більше запам'ятають пристрої, про які не тільки почули, але ще вдобавок пощупали (наприклад: осцилограф або амперметр). А може і зробили щось цікаве за допомогою приладу. Це як у Миколи Борисовича на лабораторних. Тому потрібно цінувати те, що є) А ви знали, що багато речей в лабораторіях паяють самі викладачі в свій вільний час? І у відповідь ми ще дуємось... задумайтесь про це.

Карантин і нові способи навчання
Навесні 3-го курсу, коли нас спіткали карантин і дистанційне навчання. Під час навчання я помітила величезну відставання всіх студентів по курсу Локальні мережі. Разом з Вікторією Миколаївною Пахомовою у нас з'явилася ідея створити відеоролики по лабораторних з цього предмету. Я цю ідею втілили і була дуже задоволена, коли чула слова подяки від студентів. 2020 і 2021 рік - це час, коли ми адаптуємось під online-навчання, і найважливіше допомагати один одному, входити в положення і продовжувати далі продуктивно вчитися.

Поради молодшим курсам
Перше, що я порадила б, це навчитися адаптуватися до постійного навчання. Не кидайте навчання в університеті. Озирніться назад: невже ви знову хочете пройти цей шлях і знову витратити на це стільки часу? Я думаю, що ні. Друга моя порадат- зайнятися улюбленою справою. Навчання є навчання, але якщо відчуваєте, що вас тягне до чогось іншого, то спробуйте обов'язково. Ніколи не знаєш, що буде через день або тиждень. У нашому житті все відбувається швидко, а час лине непомітно. І остання порада: частіше вставайте зі стільця. Під час навчання це актуальна тема, тому тримайте своє тіло в тонусі, воно вам ще подякує )))